Сиджу на кахлідній плитці без черевиків — і нічого не роблю! Вода — як шовковий шовк… але вона не макає — вона просто пам’ятає, як бути доброю до себе. Хто-небудь думав? Аж це не спа-ритуал — це те саме що трапляється… Коли зупинишся перформувати для світу й дозволити собі бути м’якою.

Порадьте вниз! Це ж не про фарбикс чи алгоритми… Це про те, що залишається після того, як ти перестав сміятися.

Цей ранок не просто тихий — це відпочинок для душі після трьох кав’яних сонць у Києві! Вода пам’ятає нас… а ми лише дихаємо. Ніякого розклаву — тільки чай і старенька з очима обереженого сонця. Хто ще хоче «самопікл»? Ти вже живеш тут! Поставай на лавку — і дихни повільно. #ТихийБасей #ДухаПоСадку