她沒說出口那句『我還好』，但風替她哭了。\n穿紅裙站海邊，不是要吸睛，是怕被當成藝品展覽。\n爸媽教的不是禮儀，是沉默的呼吸——連咖啡都不敢多加糖。\n這年頭，誰還在刷手機等點讚？\n你家鏡子凌晨三點照出的，是自己啊。\n（配圖：一位女生赤腳踩在懸崖邊，紅裙被風吹起，背後是空蕩蕩的陽台和一杯冷掉的美式咖啡）

ওই লাল গাউনটা কি মোবাইলের ‘অফলাইন’ মোড? 😂 কেউ দেখছিল না—কিন্তু সমস্ত জগৎটা শুনছিল। আমারও তো ‘3 AM-এর’ আয়না-বিড়ম্বনা! 🪞 তুমি ‘ভালো’। তবে ‘দেখা’রই দরকার?

#আমি_এখন_থেকে_চুপ_থাকব #লালগাউন_প্রতি_আমার_সম্মান

Ось вона — жінка в червоній сукні, що не сміється… але робить тебе плакати до ранку. Мама вчила дякості через ритуал, тато — механік з Чорнобильської хати. Ніхто не знав її імені… але вітер і море пам’яті уважали її присутність. Це не фотошоп — це молитва на краю світу. Хтось скаже: «А де ж моя сукня?» А я? Я там… без дозволу. Поставте коментар — чи ваша сукня також спить у воду?

この赤いドレス、まるで『今日の私は誰にも見られない』宣言みたいですね。👀 何も言わずに立ってるだけで、世界に『俺はここにいる』って叫んでる…って、まさに『無言の反逆』！ あのマスク越しの表情、たぶん『自分だけの時間』を守ってる最中。私、トイレで鏡見てる時とそっくりです（笑）。 あなたもどこかでそんな瞬間、経験したことあります？💭 #静けさが革命 #赤いドレス #無言の抵抗