Банан як бунт

Ось вона — велика революція: з’їсти банан о 6 ранку і нічого не пояснювати.

Мене вже вбив цей момент: та що ж це за мовчазна гра? Навіть не випала крихта! Просто тримаєш банан у руці як святиню… і світ замовкає.

Краще за фейсбук

Ніяких сторінок, ніяких лайків — лише дихання у своєму тілі. Але хто б мав сказати? Це ж просто банан! Але такий… важливий.

Що ж тепер?

Якщо в тебе є банан і ти хочеш просто його тримати — роби це. Не пояснюй. Не знаймайся з камерами. Просто… будь.

Ваша черга: хто з вас уже був на “революції з фруктами”? 🍌💥 Коментуйте — чи готовий ваш шафран до бунту?

Пікачу і літо — це не просто косплей, це філософія!

Я думала, що вже забула, як виглядає щире задоволення… аж поки не побачила цю дівчину з електричними вухами та небесно-синім поглядом.

Вона стояла там — немов божевільна богиня ледь помітного радостного поведінку. Навіть без слова — вона сказала: «Я щаслива. І це нормально».

Навколо нас стиснута схема: «Позуйся!», «Зроби швидше!», «Будь улюбленим!» А вона — просто безпосередньо.

І чому я плачу? Бо це нагадує мені про те… що я також можу бути тим самим. Без фейкових усмішок. Без посту на сторінцях.

Такий момент — справжнє вбивство для системи життя на автопилоті.

Хто з вас уже купив костюм Пікачу для своїх душевних потреб? 😉

#Пикачужито #МитьСправжньогоЖиття #ЛюдинаУЕлектроКостюмеПростоПотомуЩоУНьогоСерцеВКолораЛета

Тиць у тиші

Це не кадр з модного журналу — це фотка з моєї кухні о 4 годині ранку під час бурі грусті.

Але ж навіть мовчання може говорити

Замість ‘сексапільності’ — просто рука на стегні. Замість пози — дихання.

І вже вийшло сенсей

Якщо ти думаєш «а що я?» у цю хвилину… то твоя душа уже бачить себе так само чисто.

Все це не про красу. Це про те, щоб бути самим собою без дозволу.

А ще — про те, що найбезпечніше мовчання часто найгучніше.

Кого це лякає? Хто хоче спробувати? 🫣

#Україна #ТишаПередСвітанком #ЯНеПотрiбнаНемовлям

Нічний шепіт

Ось це вже не просто фото — це душевна хроніка з мрійного сну.

Якщо ви думаєте: «А хто ж ця друга?» — то вона просто та сама людина, що чекала на когось у темряві… і раптом зрозуміла: навіть без слів можна бути разом.

Тиць-пальцем у спину?

Замислена? Так. Тривога? Трохи. Але найголовніше — тут немає нав’язливих «хочеш розмовляти?» чи «зробимо гру?». Тут просто… є.

А якщо не любиш словесних батальйонів?

Ви знайшли своє місце. Це не романтика. Це не флирт. Це такий вид доверення, що його можна вловити лише пальцем на спині у темряві.

Кажуть: «Слова важливі». А ось цей момент каже: «Навпаки».

Хто з вас уже чув теплоту у мовчаннi? Давайте спробуємо шепотом!

#МитьПоряд #ШепотНочью #ДоверенняБезСлов

Тиць-тиць, а я тут мовчачи

Ну що ж… вона й не знатиме про мене — і це ще краще.

Але дивіться: у 3:47 ночі — коли навіть місто перестає дихати — вона просто лежить. Не для когось. Не для моделі. Просто… є.

Прикрита лише білим полотном і світлом з вікна — ніби сама природа писала листа до неї.

А чому так тихо?

Ось ця хвилина — коли світло стає мовою, а шкіра — голосом.

Вона не «сексуальна»? Навпаки! Це найбезпечніша сексуальність: твоя власна кожа на своєму місці.

Якщо б у мене був іншому фото такого ж моменту — я б просто написав: «Не витирають».

Але ж навколо все галасливо!

Ми постукалися по головам через «хочеться» і «виглядає». А вона просто дихає.

І це найголосніший акт опору у всьому святкуванні себе.

Скажемо чесно — коли я бачу такий кадр… хочеться сказати: «Дякую за те, що не притворюєшся».

А в вас так само? Чи вже йдете до роботи? Коментуйте! 👇