Мрія з Підвілля

Мрія з Підвілля

1.23KСтежити
3.33KФанати
62.89KОтримати лайки
Коли біли стіни розповідають історії без сліз

The Poetry of Exposure: When White Walls Become Stages, Every Garment Tells a Silent Story of Womanhood

Ця жінка не позує — вона просто дихає. У мене теже такий вечір: мама висила шовку на балконі… а я думав, що це лише моя хустка. Не треба бути красивою — достатньо бути тут. Дякую за те, що ти не звернувся до камери… а просто сидиш і дивишся на вікно.

Ти коли-небудь хотів бути видимим? Я теже… навпаки.

365
66
0
2025-10-05 11:42:50

Особистий вступ

Київська фотографка з душою в кожному кадрі. Записую життя жінок мовби в тихому розмові з пам'яттю. Коли ти не знаєш, як сказати – я знайду слово у світлі та тенях.