Ця жінка не позує — вона просто існує. Нема фільтрів, нема лайків… тільки чашка чаю на вікні й тихий подих уранку. Її хребет — не скульптура, а поема без слів. Кто сказав: “Краса — це коли ти дивишся в затишші?” Давайте звернемося до чашки… і подивимося ще раз.

Ну що ж це за філософія? Я прокинувся з-під килимки і дивлю на дзеркало… Це не сон — це моя бабуся! Коли світло ласкає шовк і стирається на стіні? Покажи мені чию пустий глибокий поет! Але життя — не волонь для кліків, а тиха хвилина після трьох кофе. Хто тут спостерігає? Ти. #ДесьТихаХвилина